"Люди беруть споживчі кредити під 35–40 відсотків"

Економіка

Національний банк представив стратегію на 2019 рік. Одне з ключових завдань — відновлення кредитування.

Щоб відновити кредитування в Україні, потрібно створити якісне середовище. Йдеться про належний рівень захисту прав кредиторів і швидке задоволення їхніх вимог. Водночас навіть це не буде працювати з тими ставками, які маємо зараз. Кредит терміном до року банки видають у середньому під 25 відсотків. Це пов'язано з високою обліковою ставкою. Вона — орієнтир вартості грошей у країні, — говорить фінансовий експерт 43-річний Олексій Кущ. — Торік Нацбанк підняв ставку до 18 відсотків. Думаю, що вона зросте ще.

Сьогодні кредити беруть здебільшого на короткий строк. Наприклад, підприємству не вистачає певної суми на якісь потреби. Жодні бізнес-проекти з такими високими ставками за кредитами реалізовувати не можна. Це прямий шлях до банкрутства. Люди беруть переважно споживчі кредити під 35–40 відсотків. Іпотека в Україні не розвивається. Це важкий продукт для банків. Щоб запрацювали кредити на житло, потрібні довгострокові ресурси. Іпотечні кредити розвиваються там, де працюють недержавні пенсійні фонди, є медичне страхування. Тобто у країнах з розвиненим ринком "довгих" грошей. Для України це питання не менше 10 років, за умови постійного руху реформ.

У нас більше половини кредитів — проблемні. Такі переважно накопичує бізнес. ­2014-го Нацбанк застосував неправильну модель реагування на банківську кризу. В усіх країнах систему чистили від проблемних активів. В Україні очистили від самих банків. Торік запрацював єдиний кредитний реєстр Нацбанку. Туди вносять інформацію про позичальників, які заборгували від 100 "мінімалок". Боржники не зможуть оформити нову позику, доки не погасять заборгованість. Кредитний реєстр допоможе швидше виявляти проблемних позичальників. Щоправда, у країнах Європи кредитні бюро є недержавними організаціями. В Україні цей реєстр контролює Нацбанк, тобто держава.

Нацбанк шукає способи, як краще позбуватися проблемних кредитів. Позичальникам пропонують програми списання боргів. Водночас вони не завжди вигідні для людей. Часто банки свідомо обманюють позичальників. Нараховують штрафні санкції, не інформують клієнтів про зміну від­соткової ставки.

За минулий рік 90 відсотків кредитів банки видали державним монополіям. Вони переважно позики не погашають, обслуговують їх погано. Реальному бізнесу надзвичайно важко отримати кредит, — каже економіст Олександр Охріменко, 54 роки.

Українські банки вже п'ять років вирішують, що робити з проблемними кредитами. Все, що можна продати — продали. Все, що можна реструктуризувати — реструктуризували. Проблема в тому, що з деякими кредитами вже нічого зробити не можна. Це, наприклад, комбіновані позики, де є борг кількох компаній.

Зараз видача кредитів — не пріоритет для банків. Вони в основному заробляють на операціях із державними цінними паперами та з депозитними сертифікатами Національного банку. Дохідність останніх — від 16–17 відсот­ків річних. Облігацій внутрішнього державного займу — 18–22. Тому банки активно залучають депозити населення. Торік на рахунках фізичних осіб було 34 мільярди гривень. Валюти — 125 мільйонів доларів. Фактично обсяги гривневих депозитів перевищили рівень 2013 року. Якщо відсотки за державними цінними паперами зростуть, то депозити стануть ще прибутковішими.