Заборгованість із зарплати у приватному секторі сягає понад 2 мільярди гривень

Опубліковано в Економіка

Загальна заборгованість з виплат заробітної плати у підприємствах державної форми власності становить близько 5 мільйонів гривень, а ось борги по виплаті у приватному секторі сягають понад 2 мільярдів гривень. Про це в ексклюзивному коментарі журналісту УНН розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега.

"Сьогодні це (заборгованість зі зарплати у підприємствах бюджетної сфери – ред.) близько 5 мільйонів гривень, у кількох областях, у Черкаській і Закарпатській, в галузях освіти й медицини. У минулому році гостро стояло питання виплат у медичній сфері в Івано-франківській області у гірських районах. Там в доходило до страйків, пікетів та перекриття доріг. Ми намагаємось вплинути на ситуацію спілкуючись з керівництвом підприємств, де виникає ця заборгованість. Але у бюджетній сфері, зрозуміло, що більше ніж прийти поговорити (з керівництвом – ред.), провести інспекційну бесіду і, можливо, ще притягнути до відповідальності керівника, ми вплинути не можемо, оскільки фінансування йде з державного бюджету", - розповів Чернега.

Водночас він зазначив, що процес погашення боргів у підприємствах державної сфери динамічний: "Борги гасяться, тобто, десь вони виникають, а в деяких підприємствах вони гасяться і слава Богу. Ми можемо вирішувати це питання зверненнями на Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (комісія при Міністерстві соціальної політики), ми ведемо цей моніторинг і намагаємось таким чином вплинути на ситуацію шляхом використання різних способів, здебільшого використовуючи привентивні заходи".

За словами голови Держпраці станом на сьогодні в Україні вже більше 2 мільярдів заборгованості з виплати заробітної плати у приватному секторі, з них 700 мільйонів – це заборгованість, яка тягнеться впродовж 10 - 15 років підприємствами боржниками-банкрутами.

"Наразі, на жаль, зростання боргів триває на приватних підприємствах через відсутність певного роду замовлень, відсутність обігових коштів. Є неприємні випадки, коли власник чи директор підприємства вирішує собі ці питання: кошти поставити на рахунок, орудувати ними, нарощувати відсотки, а людям борги не платити. Тоді, ми дуже жорстоко вживаємо заходів, результати перевірок надаємо до правоохоронних органів і ті відкривають на них кримінальні справи. Були випадки, коли саме за борги (зі заробітної плати – ред.) засуджували за ґрати", - розповів він.

Аби уникнути таких радикальних заходів, як от ув’язнення через заборгованість з виплати зарплати, у Держпраці застосовують превентивні заходи: роз’яснення, проведення круглих столів та інформування бізнесу, в тому числі і приватного, про те, що така заборгованість може нести за собою певну відповідальність, а порушення виплати заробітної плати тягне за собою штраф 10 мінімальних заробітних плат – це більше 40 тисяч гривень за одного працівника.

Джерело: УНН
Детальніше ...

Юристи їдуть сантехніками в Польщу

Опубліковано в Головне

В Україні 20% випускників навчаються в закладах професійної освіти. У Чехії, Австрії, Хорватії та Фінляндії цей показник сягає 70%. У Європі в середньому — 40%.

Середня професійна освіта в Україні майже знищена. Проф­техучилища теж. У нас у країні є явище — працюючий ­жебрак. Зарплату людям важкої праці сплачують на рівні прожиткового мінімуму. Так не може бути. Потрібно змінити ставлення до робітника. Більшість соціальних потрясінь стається, бо популісти звертаються до працівників, як до люмпенів (верстви населення, що опинилися на "дні" суспільства й нездатні до самостійного організованого руху, хоча висувають завищені соціальні вимоги й претензії. — ГПУ). Вони говорять, що бідняцтво — це їхня доля. Але це не так. Коли держава вирощує з працівників середній клас, це приводить до зміцнення країни.

Потрібно переорієнтувати всю державну філософію зі споживацтва на виробництво. Держава має вкладати в робітників, щоб не втратити молодь. Наші випускники з дипломами юристів, економістів їдуть працювати сантехніками в Польщу. Щоб це змінити, потрібно підвищувати повагу до професії. В Україну мають зайти підприємства, де висока додана вартість. Ми постійно носимось із тим, що наша країна аграрна. Але вартість одного "Айфона" вища, ніж кількох тонн пшениці. Щоб мати сільське господарство, країна повинна його дотувати. Звідки? Тільки з продукції високої доданої вартості.

У нас з'являється олігарх, який вироб­ляє курятину чи яйця, має гроші, і все — він монополіст. Маємо кілька великих виробників цукерок на всю країну. У Європі маленькі фабрики працюють у кожному містечку. Розвиток малого і середнього бізнесу — це питання держави.

Кожен із нас у цьому зацікавлений. Так перетворимо Україну з пострадянської в сучасну європейську. Тоді все почне розвиватися. Інакше Україна стане країною третього світу.

Джерело: gazeta

Детальніше ...

Заробітчан обкладуть новим податком і пускатимуть за кордон за картками

Опубліковано в Життя

Українських заробітчан не намагаються повернути на батьківщину, їх хочуть взяти під ковпак. В кінці минулого тижня до Верховної Ради внесли проект закону №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном».

Про це пише UBR.

Законопроектом виписується кілька дуже важливих і навіть революційних нововведень: створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції. Під контролем Мінсоцполітки; формування реєстру заробітчан; установа Фонду «добробуту» українських мігрантів; впровадження карти трудового мігранта.

 

Нового контролера трудових мігрантів вже встигли обізвати новим «міністерством». По-перше, в його структурі передбачається створення територіальних органів (в містах і областях). По-друге, його наділять величезним числом нових повноважень:

Провести перепис заробітчан, з яких збиратимуть внески до Фонду «добробуту».

Взяти на себе збір та ведення бази трудових мігрантів. Відомство буде допомагати людям з працевлаштуванням. Здійснювати правову допомогу, вирішувати трудові спори. Займатися організацією курсів перекваліфікації, допомагати повернулися трудовим мігрантам консультаціями у відкритті бізнесу в Україні. Надавати соціальні послуги заробітчанам. Проводити культурні та освітні заходи. Створювати бази агентств з працевлаштування, яким видаватимуть ліцензії, і контролювати їх роботу. Видавати перед від'їздом мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку). Розповісти про особливості країни, в яку їде людина.

На все вищеперелічене будуть потрібні гроші, і чималі. Щоб їх зібрати, нове відомство створить в Україні новий фонд - під назвою «Фонд добробуту». Наповнювати його буде Держслужба зайнятості, компанії-посередники, які працевлаштовують наших людей за кордоном, а також самі заробітчани. Ті люди, які отримають роботу за допомогою посередників.

Відповідно до законопроекту, перший внесок - реєстраційний - за людину зроблять посередники: Держслужба зайнятості або агентство з працевлаштування. А наступні - сам працівник. Причому, щороку. Розміри цих внесків в документі не прописані. Незрозумілий навіть принцип їх розрахунку: чи буде це затверджена сума або відсоток від зарплати.

Є лише припущення і чутки з цього приводу: джерела, близькі до розробників документа, стверджують, що обговорюються цифри в діапазоні від $ 50 до $ 200.

За всі ці витрати людині запропонують дві речі: карту трудового мігранта та страховий поліс державної страхової компанії.

У той же час є очевидним інший, дуже важливий момент - від усього цього можна буде відмовитися. Якщо українець сам працевлаштувався за кордоном, то він може не платити ніяких відрахувань до Фонду добробуту, і ніяких страховок і карт не отримувати. Все на добровільних засадах.

Детальніше ...

Українці закликали підняти зарплату, щоб не виїжджати за кордон на заробітки

Опубліковано в Головне

Українці просять підняти зарплату людям від 30 років, щоб не доводилося виїжджати за кордон на заробітки. Відповідна петиція за номером 22/050940-еп зареєстрована 1 березня на сайті Президента Петра Порошенка.

Автор петиції Сергій Приймак просить внести до Верховної Ради закон про працевлаштування для людей, що "не мають зв'язкiв з депутатами", шоб вони могли купити необхiдне для життя.

Таким чином, він просить виплачувати особам від 30 років 25 тис. гривень за роботу.

Детальніше ...

За кордоном може працювати вже понад 6 млн українців - ЗМІ

Опубліковано в Життя

Згідно з даними Світового банку, грошові перекази від українських емігрантів на батьківщину торік зросли на 35% і склали 13,8% ВВП України.

Про це пише портал Forsal.pl.

"На основі зростання фінансових переказів 2018 року на 35% можна стверджувати, що за кордоном працює дедалі більше громадян України, а їх число, ймовірно, перевищує 5,9 мільйона осіб", - йдеться у матеріалі.

За останніми даними Євростату (за 2017 рік), 2017 року дозвіл на перебування в ЄС отримали аж 662 тисячі українців. Проте українське статистичне управління каже, що в цей період з України виїхало 430 290 осіб.

Детальніше ...

У 2018 році Польща відмовила у в'їзді 47 тисячам українців

Опубліковано в Політика

У 2018 році більше 77 тис. іноземців, які проходили контроль на кордоні з Польщею, не отримали дозвіл на перетин кордону. Найбільше відмов у в'їзді до Польщі отримали громадяни України.

Про це поінформувала прес-секретар прикордонної служби Польщі Агнешка Голіас, передає "Польське радіо".

"За даними Головної комендатури прикордонної служби, в минулому році польські прикордонники видали 77,2 тис. відмов у в'їзді до Польщі. Найчастіше відмовляли в перетині кордону громадянам України (46,7 тис.), Росії (20,2 тис.) і Білорусі (5,5 тис.)", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що головними підставами для видачі рішень про відмову у в'їзді в країну були відсутність дійсної візи або документа перебування, відсутність документів, що підтверджують мету в'їзду та відсутність необхідних коштів.

Також в минулому році польські прикордонники затримали 285 осіб, які незаконно перетнули польський кордон.

"В автомобільних прикордонних пунктах пропуску з Росією, Білоруссю і Україною таких спроб було зареєстровано 1173, а на аеродромах - 404. В основному це були особи, які мали фальшиві візи, документи або підроблені штампи прикордонної служби. Фальшиві документи для перетину польського кордону або перебування в країні використовували найчастіше українці (1138 осіб), росіяни (145), білоруси (52), сирійці (47), іранці (40), в'єтнамці (22) і китайці (22 людини) ", - повідомила прес-секретар прикордонної служби Польщі.

У свою чергу, в результаті перевірок законності працевлаштування виявилося, що понад 12 тис. іноземців працюють з порушенням правил. Серед тих, хто частіше порушував норми, були громадяни України (19,6 тис. Осіб), Молдови (400), Білорусі (370) і Грузії (246 осіб).

У 2018 році прикордонна служба Польщі перевірила всього на кордоні 52,3 млн осіб, з них 36 млн - іноземці. Більш 21,6 млн перевірок були проведені на кордоні з Україною.

 

Детальніше ...

У Чехії легально працюють 120 тисяч українців – Клімкін

Опубліковано в Світ

На сьогодні 120 тисяч українців працюють легально у Чехії, і ця кількість постійно збільшується. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі зі своїм чеським колегою Томашом Петршічеком, передає прес-служба МЗС.

"Говорили, звичайно, і про гуманітарні аспекти. Лише уявіть собі: 120 тисяч українців працюють легально у Чехії, і ця кількість постійно збільшується. Я от, коли їжджу в Закарпаття, у мене таке враження, що кожна друга машина там на чеських номерах", - зазначив міністр.

Коментуючи таку велику кількість українських громадян, що працюють за кордоном, він сказав, що як українець хотів би, щоб ці громадяни працювали на батьківщині.

"Маємо дуже багато змінити саме тут, в Україні, для того, щоб кожен, хто набув або досвід, або відповідно капітал для того, щоб започаткувати свою справу, повернувся в Україну, знайшов себе туту і знайшов, як використати свій досвід і капітал в Україні", - додав він.

 

Детальніше ...

Чехія збирається спростити працевлаштування українців

Опубліковано в Економіка

Роботодавці Чехії всерйоз стурбовані дефіцитом робочих рук і вельми активно лобіюють спрощення працевлаштування для громадян не з країн Євросоюзу. Вимоги до місцевої влади підтримала і Торгова палата Чехії, пише UBR.

Щорічний дефіцит робочих в країні досягає майже 100 тис. осіб. Наприклад, в 2018 році на 320 тис. відкритих на чеській біржі праці вакансій, було всього 230 тис. претендентів. Це офіційні дані. Реальна картина більш гнітюча.

Незважаючи на це, влада Чеської республіки поки відкладає розгляд цього питання, побоюючись, що наплив дешевої робочої сили знизить рівень оплати праці самих чехів.

Чеський уряд запропонувало альтернативу – поступово збільшувати офіційні оклади чеським фахівцям і залучати працівників з країн-членів ЄС, де більш критична ситуація з безробіттям.

Але роботодавці виступили різко проти відзначаючи, що проблеми з дефіцитом кадрів потрібно вирішувати оперативно, оскільки дефіцит працівників величезний, а на втілення урядової пропозиції буде потрібно багато часу.

Брак працівників в Чехії очевидний, тому, вважають експерти, уряд скоро здасться і все ж розгляне спрощення процедури працевлаштування для заробітчан вже в 2019 році.

Однак у порівнянні з Польщею, в Чехії поки що працює не так багато українців. Це пов’язано з проблемою отримання робочої візи. Але бажаючих попрацювати на чеську економіку більш ніж достатньо.

Детальніше ...
Підписатися на цей канал RSS