У понад півтисячі шкіл України навчатимуть розпізнавати фейки, дезінформацію

Опубліковано в Головне

Не сприймати на віру все, що пишуть в Інтернеті. Перевіряти інформацію, яка здається підозрілою, і не поширювати фейків. Цього почали вчити учнів в українських школах.

Програма «Вивчай і розрізняй» уже охопила півсотні шкіл у чотирьох великих містах, а незабаром курс медіаграмотності викладатимуть у понад півтисячі шкіл по всій Україні. Програму, яку виконують громадські організації у партнерстві з Міністерством освіти, підтримує посольство США в Україні.

«Ми з вами сьогодні будемо розвінчувати легенди і міфи, а саме про гайдамаків», – з таких слів починається урок історії у 8 класі київської школи №292.

Учням дали домашнє завдання: вбити в пошуковик «Гайдамацький рух» і знайти цікаві факти, яких немає в підручнику. Зараз, на уроці, разом з’ясовують, що правда, а що ні.

Розбилися на групи. Одні шукають в Інтернеті підтвердження знайденої інформації. Може, є спогади очевидців, може, коментар історика, може, художник про це картину написав. Інші випускають газету – уявивши, якою вона могла б бути за гайдамацьких часів.

Швидко розібралися: де правда, де – вигадка.

«Правда про Довбуша це те, що він був гайдамакою і очолював опришків. А неправда про Довбуша це те, що він зустрічав чорта і те, що пани вважали Довбуша безсмертним», – каже один з учнів.

Про сучасні події інформації більше, розібратися складнішо. Завантажив, поширив – а це виявляється фейк.

«Іноді в Інтернеті я знаходжу інформацію і думаю, що це правда. А потім дізнаюся, що це неправда», – скаржиться восьмикласниця Маша Буртова.

У школі їх вчать відрізняти одне від іншого. Сумніватись і перевіряти.

«Ці уроки можуть допомогти розуміти, яка інформація є правдою, а яка є неправдою. Тому що в Інтернеті дуже багато різної інформації», каже восьмикласник Іван Ярковой.

Як розповідає вчителька історії Олена Степаненко, «Ми з ними вивчаємо в процесі уроку, що таке факти, що таке фейки, що таке судження, в чому їх різниця. Тому що якщо це факт, то це певна подія, і вона зазначена. Якщо це судження, то значить твердження когось, хтось вам нав’язує свою думку. І за допомогою інформації ми повинні навчити дітей, щоб не нав’язували думку, щоб вони мали свою».

Уже рік як медіаграмотність почали викладати в українських школах. Київська школа №292 – одна з пілотних, де тестували програму.

«Цей проект просто чудовий», - каже директор школи Ольга Слободянюк. За її словами, «Він розвиває критичне мислення, навчає дітей відрізнити правду від неправди. Сьогодні це дуже важливо. Особливо в умовах війни».

Проект «Вивчай і розрізняй» підтримує посольство США в Україні. Як каже Мехрі Дракман з організації IREX-Україна, «Медіаграмотність, інформаційна грамотність важлива сьогодні не тільки для України. Ми живемо у світі, де кожен вперше має можливість не просто споживати, але й поширювати інформацію. Однак наша здатність до критичного мислення еволюціонує не так швидко, як інформаційні технології. Тому ми, освітяни, повинні озброїти молодь навичками, як орієнтуватися в цьому інформаційному морі».

Джерело

Детальніше ...

У шкільних їдальнях столиці запускають систему “шведський стіл”

Опубліковано в Життя

У київських школах почали впроваджувати нову систему харчування – за принципом “шведського столу”. Школярі тепер можуть вільно вибирати страви, передають у прес-службі КМДА.

25 квітня пілотний проект презентували у спеціалізованій школі № 88 Печерського району.

Нова культура харчування в школах

“Жодних додаткових коштів на впровадження пілотного проекту із міського бюджету не виділялося. Різноманітність та збалансованість харчування комунальному підприємству, яке забезпечує харчування, вдалося досягти завдяки різниці у кількості порцій та їхній вазі. Це дозволяє урізноманітнити раціон дітей та забезпечити їм не лише корисну, а й смачну їжу”, – наголошують в КМДА.

Такий принцип подачі їжі, за словами ініціаторів проекту, виховує культуру харчування у дітей. 

Особливість нового меню

У меню обов’язково входять кілька видів овочів, фруктів, м’ясні та рибні страви, кілька видів напоїв, хлібобулочні вироби, млинці, йогурт, суп і кілька видів гарнірів. Вартість шкільного харчування за принципом “шведський стіл” становить 16 грн 25 коп.

Раніше ресторатор Євген Клопотенко розробив збірник рецептів зі 110 страв для шкільних їдалень. У ньому – рецепти поленти, курячих нагетсів, салату Табуле та інших страв. У лютому збірник затвердила Держслужба з питань безпеки харчових продуктів.

Детальніше ...

У шкільній програмі старшокласники вивчатимуть історію cтворення ПЦУ

Опубліковано в Головне

До шкільної програми 11 класу включили вивчення історії створення Православної церкви України та надання Томосу про автокефалію.

Про це повідомила  прес-служба Міністерства освіти та науки.

“Це важлива з історичного погляду подія. Про те, що українська держава та духовенство намагалися реалізувати цю ідею, і раніше згадувалося в українських підручниках. Ця частина історії України вивчається у школах наприкінці навчального року – у квітні-травні”, – сказала міністр Лілія Гриневич. 

За її словами, наказ про зміну навчальних програм підписали ще 21 лютого. Навчальним закладам уже надіслали відповідні матеріали.  

У підручниках з історії ця тема з’явиться з наступного навчального року, оскільки 2019-го планується друк нових книг для 11-х класів.

Крім того, цю тему внесуть також до програми ЗНО з історії України. Однак тестування складатимуть не раніше від 2021 року, зауважила керівник МОН. Зміни в програму ЗНО вносять не пізніш ніж за 2 роки до складання учнями тесту.

Детальніше ...

На Волині відкрита перша школа, зроблена за принципами Нового Освітнього Простору

Опубліковано в Головне

Луцький ліцей №27 став першою сучасною школою на Волині, відкритою в рамках проекту «Новий Освітній Простір». Зараз вже понад 300 шкіл та дитсадків по Україні активно впроваджують його принципи. Це енергоефективність, сучасне обладнання, мотивуючий простір та безбар‘єрність.

«630 школярів у Луцьку точно хочуть ходити до цієї школи! Інтерактивні дошки, комп’ютери та мультиборди з виходом в інтернет, просторі теплі класи зі зручними меблями, зали і майданчики для спорту та ігор — ось що робить школу привабливою в очах школярів. Саме таким зробили Луцький ліцей №27», — повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

Будівлю Луцького ліцею не могли добудувати близько 7 років і нарешті відкрили у вересні на початку навчального року 2018/2019.

У закладі зробили кольоровий та стильний внутрішній дизайн, цікавий мотивуючий простір, щоб діти хотіли навчатися, збудували басейн, встановили сучасне навчальне обладнання та влаштували безбар‘єрний простір для дітей з інвалідністю.

Довідково

Новий Освітній Простір (#НОП) створюється в навчальних закладах України за 4-ма основними принципами:

  • енергоефективність
  • сучасне обладнання
  • мотивуючий простір
  • безбар‘єрність

Мета – створення комфортних умов для якісного навчання дітей в «Новій Українській Школі».

Проект ініційований Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України і реалізується спільно з Міністерством освіти і науки України та органами місцевого самоврядування.

НОП — школи, в яких хочеться навчатися!

Детальніше ...

Мінрегіон планує дозволити проектувати вбудовані у житлові будинки початкові школи (1-4 класи)

Опубліковано в Головне

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вивчає необхідність внести зміни у державні будівельні норми, зокрема, у новий ДБН щодо закладів освіти, для можливості проектування невеликих вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки початкових шкіл (1-4 класи).

Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе, інформує прес-служба міністерства.

“Мінрегіон зараз розглядає питання – дозволити проектувати початкові школи, вбудовані в житлові будинки. Сьогодні в Україні є велика нестача шкіл та дитсадків, особливо у великих містах, центральних районах та багатьох житлових кварталах. За нормами ДБН на 1000 жителів має бути забезпечено 38 місць у дитсадках і 135 місць у школах. По факту ж цього немає. Більшою мірою через тотальну і неконтрольовану забудову міст, гонитву за більшою кількістю квадратних метрів, а не комфортом жителів. У підсумку діти навчаються у класах по 35-40 учнів, в дві, а то навіть і в три зміни. Тому проектування невеликих початкових шкіл на перших поверхах житлових будинків могло би стати дієвим вирішенням ситуації, що склалася”, — сказав він.

Для цього необхідно обов’язково прописати чіткі вимоги до таких вбудованих початкових шкіл для проектувальників.

“У таких закладах має бути забезпечений відповідний рівень шумової ізоляції, інсоляції, пожежної безпеки, а також рекуперація, необхідна висота стель, наявність спортзалу тощо. Зараз ми ретельно вивчаємо досвід інших країн у цьому питанні”, — пояснив Парцхаладзе.

За словами заступника Міністра, можливість проектування вбудованих шкіл надасть можливість:

  • забезпечити людей комфортними умовами для навчання дітей молодших класів поруч з домівкою;
  • зняти соціальну напругу з катастрофічною нестачею місць в навчальних закладах;
  • розвантажити дороги від додаткового транспортного навантаження.

“З 1 жовтня в дію вступає оновлений ДБН щодо проектування дошкільних закладів, який вже містить норму щодо можливості проектувати невеликі дитсадки, вбудовані у житлові будинки. Проектування за аналогічним принципом невеликих початкових шкіл — це компроміс, який дійсно може вирішити важливу соціальну проблему, що сьогодні склалася”, — підсумував Парцхаладзе.

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні документи, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.

Детальніше ...

МОН і МОЗ кардинально змінюють навчальний процес у школах

Опубліковано в Головне

Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством охорони здоров'я оновили санітарні правила в школі, які передбачають, зокрема, скорочення часу на домашні завдання для учнів

"Скорочується тривалість виконання домашніх завдань. А для першачків та учнів другого класу домашні завдання взагалі не рекомендуються. Тривалість виконання домашніх завдань не рекомендується понад 1 годину у 3–9 класах та 1,5 години у 10–12 класах", - повідомила в своєму Facebook в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

Вона зазначила, що під час навчального процесу учні зможуть використовувати ноутбуки, електронні книги та інші гаджети. Також дозволяється використання в класах інтерактивних дошок.

Крім того, школи можуть самостійно організовувати простір. Йдеться про скасування нормативів на відстані між партами і т. п. А в молодших класах рекомендується облаштовувати місце для ігор і відпочинку дітей.

"Є також сучасні рекомендації до здорового харчування учнів. Щоденне меню шкіл має включати, як мінімум, чотири страви, а калорійність обіду повинна складати близько 30% від добової потреби в енергії. У розроблених рекомендаціях чітко визначена максимально допустима кількість цукру та солі для різних страв", - додала в.о. міністра.

Супрун також повідомила, що в даний час новий санітарний регламент школи знаходиться на громадському обговоренні.
Детальніше ...

Уряду запропонували забезпечити всі українські школи Wi-Fi

Опубліковано в Головне

Влада Одещини запропонувала уряду змінити закон про освіту, аби закріпити в ньому обов’язкове забезпечення всіх українських шкіл швидкісним інтернетом та Wi-Fi.

Про це повідомляє прес-служба Одеської обласної держадміністрації.

Такі пропозиції очільник області Максим Степанов особисто передав міністерці освіти Лілії Гриневич під час її візиту в Одесу.

«Переконаний, що доступ до швидкісного інтернету слід закріпити законодавчо для всіх шкіл країни. Аби це не залежало від голови обласної чи районної адміністрацій. Для цього достатньо просто одного управлінського рішення. Тому ми підготували свої пропозиції до законопроекту. І я сподіваюся на підтримку. Цей проект не потребує великих коштів. А його позитивні результати всі відчують дуже скоро», — заявив Степанов.

За його словами, в Одеській області понад 99,5% навчальних закладів забезпечені інтернетом.

Зі свого боку Гріневич зазначила, що Одещина має один із найбільших показників по Україні за кількістю першокласників – майже 30 300 дітей.

Детальніше ...

18 та 19 серпня на Хрещатику пройде шкільний ярмарок

Опубліковано в Головне

В суботу та неділю 18 і 19 серпня в Києві на Хрещатику пройде шкільний ярмарок, -повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

У КМДА уточнили, що в суботу, 18 серпня, відвідати шкільний ярмарок можна буде з 09:00 до 18:00, а в неділю, 19 серпня, він буде працювати з 09:00 до 21:00.

Всі заходи проводитимуться в межах нижнього тротуару Хрещатика.

Дитячий одяг, шкільну форму, ортопедичне взуття, трикотаж, канцелярське приладдя та багато інших супутніх товарів можна буде придбати на ярмарку.

Детальніше ...
Підписатися на цей канал RSS