НАБУ підготувало подання про зняття недоторканності з двох нардепів – ЗМІ

Опубліковано в Політика

Національне антикорупційне бюро підготувало подання про зняття недоторканності з народних депутатів Костянтина Жеваго та Сергія Скуратовського через підозри в корупції. Про це в понеділок, 11 лютого, повідомляють "Українські Новини" з посиланням на джерело в правоохоронних органах.

Як зазначається, позафракційного Жеваго підозрюють у злочині, що стосується електронного декларування, а саме: декларування недостовірної інформації (ст 366-1 Кримінального кодексу).

Крім того, згідно з повідомленням, депутата від фракції Радикальної партії Олега Ляшка, голову комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Скуратовського також підозрюють у корупційному правопорушенні, пов'язаним з декларуванням недостовірної інформації.

Як повідомлялося,  7 листопада генеральний прокурор України Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, на затримання та обрання запобіжного заходу щодо народного депутата Станіслава Березкіна. 

Детальніше ...

НАБУ порушило справу проти Гонтаревої та Пасенюка

Опубліковано в Політика

 
Йдеться про можливу недбалість під час відшкодування 150 млрд гривень клієнтам збанкрутілих банків.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальну справу проти колишньої голови Національного банку Валерії Гонтаревої та співвласника інвестиційної групи ICU Макара Пасенюка.

Про це передають Українські Новини з посиланням на джерело в правоохоронних органах.

Провадження розпочато за фактом можливої службової недбалості Гонтаревої та Пасенюка під час відшкодування за рахунок державного бюджету 150 млрд гривень клієнтам штучно збанкрутілих банків.

Справу було відкрито за рішенням суду, який задовольнив скаргу депутата Верховної Ради Віталія Купрія й зобов’язав НАБУ почати розслідування.

Нардеп вважає, що Гонтарева, Пасенюк, а також генпрокурор Юрій Луценко, неналежно виконуючи свої обов’язки, вчинили дії щодо відшкодування вкладів фізосіб штучно збанкрутілих банків на суму понад 150 млрд гривень, що призвело до негативних наслідків.

Водночас у ICU заперечують, що Пасенюк, група ICU, компанії, які входять до неї, або ж співробітники групи є стороною кримінального провадження, ініційованого Купрієм.

Детальніше ...

Детективам із НАБУ купили найдорожчі квадрокоптери

Опубліковано в Головне

Літальні апарати із відеокамерою, що можуть піднятися на висоту п"яти тисяч метрів, замовили через тендер у системі ProZorro, пише Експрес-онлайн.

З усіх пропозицій обрали найдорожчу. Конкурс на купівлю квадрокоптерів працівники Національного Антикорупційного бюро України оголосили ще на початку серпня. У технічних вимогах до тендерної документації зазначили, що детективам потрібно 2 квадрокоптери. Очікувана вартість закупівлі – 110 тисяч гривень.  

"Кожен літальний апарат повинен мати не менше восьми пропелерів, камеру,  пульт дистанційного керування, зарядний хаб, зовнішній зарядний адаптер, – йдеться у технічних вимогах. – Висота польоту – 5 тисяч метрів. Час польоту – не менше 30-ти хвилин. Максимальна швидкість – не гірше 65 км/год. Оснащення навігаційними системами".  

На конкурс подалися 5 фірм. Четверо учасників готові були продати цю техніку за ціною від 66 тисяч 450 гривень до 69 тисяч 900 гривень. Проте їхні пропозиції відхили, як сказано у протоколі засідання тендерної комісії – "через невідповідність умовам тендерної документації".  

Переможцем обрали фірму, що жодного разу не знижувала свою пропозицію. Їй за два квадрокоптери заплатять 97 тисяч 707 гривень (це на 12 тисяч 293 гривні менше від очікуваної ціни).  

Отже, вартість одного дрону для НАБУ – 48 тисяч 853 гривні. Промоніторивши ринок безпілотників, бачимо, що для детективів вибрали одні із найдорожчих квадрокоптерів.  

До слова, минулоріч для НАБУ уже проводили схожу закупівлю. У листопаді закупили 4 квадрокоптери за ціною 245 тисяч 644 гривні. Тоді також усі найдешевші пропозиції були відхилені через негаразди із документами учасників, переможцем став учасник, що запропонував найвищу ціну.

Детальніше ...

НАБУ закрило кримінальну справу проти Валерії Гонтаревої

Опубліковано в Головне

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) закрило справу про можливі недостовірні відомості в декларації екс-глави Національного банку Валерії Гонтаревої.

Про це йдеться в рішенні Солом'янського районного суду Києва від 15 червня, передають Українські Новини.

Як наголошується, в березні цього року детектив НАБУ виніс постанову про закриття кримінального провадження від 18 серпня 2017 року у зв'язку з відсутністю в діях Гонтаревої кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу.

У ході досудового розслідування детективи НАБУ отримали, зокрема доступ до документів авіакомпанії Міжнародні авіалінії України і Національного агентства щодо запобігання корупції (НАЗК).

Постанова про закриття справи мотивовано тим, що витрати Гонтаревої на відпочинок на Мальдівських островах в липні 2016 року склали 249,9 тис. грн, що менше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і "не створює об'єктивної сторони кримінального правопорушення".

 

Детальніше ...

НАБУ виграло у «Укрзалізниці» і Дубневичів суд

Опубліковано в Головне

Касаційний господарський суд 20 червня відмовив у задоволенні скарг в.о. начальника філії «Центр управління промисловістю» «Укрзалізниці» Володимира Харлана та ТОВ «Корпорація КРТ» у справі НАБУ про визнання недійсним договору поставки кріплень для «Укрзалізниці» за 152 млн грн.

Про це повідомив журналіст «Наших грошей» із зали суду.

Йдеться про договір від 10 листопада 2015 року, укладений без проведення тендерних процедур між ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі «УПП УЗ») та ПАТ «Коростенський ЗБШ» на поставку кріплень до шпал за 151,73 млн грн.

1 грудня до преамбули договору внесли зміни, виклавши її таким чином, що покупцем по договору стала «Українська залізниця» в особі в.о. начальника Філії «Центр управління промисловістю» Володимира Харлана, відповідно до цього була змінена інформація в частині реквізитів покупця. Також договір доповнили специфікацією на суму 10,68 млн грн.

Із матеріалі справи відомо, що сам «Коростенський ЗБШ» закупив кріплення у приватних підприємств – «Корпорації “КРТ”», «Металургійного комбінату “Азовсталь”», «Єнакіївського металургійного заводу», «Дніпропетровського стрілочного заводу», «Дружківського заводу металевих виробів», «Северсталь-метизу». Однак, ті постачали продукцію не «Коростенському ЗБШ», а відразу кінцевому споживачу – колійним станціям залізниці. Згодом судово-економічна експертиза встановить, що різниця між цінами закупівлі по спірному договору поставки та середніми ринковими цінами на закуплені кріплення сягнула 26,71 млн грн (детальніше про схему у матеріалі «Болтологіка “Укрзалізниці”»).

Рішення ВГСУ щодо відхилення касаційних скарг Володимира Харлана та Корпорації «КРТ» завершило друге судове коло розгляду справи, з якою НАБУ прийшло до суду у січні 2017 року.

Детективи позивались до «УПП УЗ», «Укрзалізниці» та «Коростенського ЗБШ» про визнання спірного договору недійсним, наполягаючи, що його укладення без проведення тендеру суперечить інтересам держави, а підписання додаткової угоди до договору відбулось з перевищенням повноважень.

В основі захисту відповідачів лежали тези про те, що у зв’язку з набуттям чинності нового Господарського процесуального кодексу України НАБУ втратило право подавати до суду позови про визнання недійсними угод, а також, що «УПП УЗ» уклало спірний договір у ході власної комерційної діяльності, а отже – мало право не слідувати тендерній процедурі.

Детективи зі свого боку пояснювали, що «УПП УЗ» засноване на державній власності і при купівлі товарів для залізниці є «замовником», адже у цьому випадку не керується мотивом прибутковості.

При першому розгляді справи у 2017 році суди першої та другої інстанцій дійшли до висновку, що «УПП УЗ» на момент укладення спірного договору не було «замовником» у розумінні закону «Про здійснення державних закупівель», тож підстав для визнання угоди недійсною немає.

 «Згідно зі своїм Статутом «УПП УЗ» було державним комерційним підприємством, метою якого є діяльність з задоволення потреб залізниць та підприємств залізничного транспорту, яка є господарською комерційною діяльністю підприємства для отримання на цій підставі прибутку», – підсумовували суди.

У серпні 2017 року справу розглянув суд касаційної інстанції, зауваживши, що попередні суди не дослідили обставин, за яких укладався договір, його мету, предмет та умови.

«Вказуючи, що НАБУ не доведено здійснення закупівель за спірним договором саме за рахунок державних коштів, судами не встановлено, за рахунок яких коштів здійснювалась закупівля за спірним договором та не досліджено всі питання їх розміру», – констатував суд і відправив справу на новий розгляд.

У ході другого судового кола, суд першої інстанції прийняв рішення на користь НАБУ та САП. «УПП УЗ», «КРТ», «Коростенський ЗБШ» та Володимир Харлан подали апеляційні скарги, відхилені судом.

В «УПП УЗ» наполягали, що фінансування договору здійснювалось за рахунок власних коштів підприємства, однак, не змогли це підтвердити. Натомість, детективи встановили, що у 2015 році діяльність залізниць, у тому числі «УПП УЗ», була збитковою, і «УПП УЗ» покрило придбання за рахунок коштів Державної адміністрації залізничного транспорту. Підставою для їх перерахування було рішення ради «Укрзалізниці».

Касаційний господарський суд постановив відхилити скарги Харлана та «Корпорації КРТ», залишивши без змін рішення судів першої та другої інстанції.

Нагадаємо, у зв’язку з укладенням спірного договору поставки НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000089  з попередньою правовою кваліфікацією за 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата або заволодіння майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем).

Детальніше ...

НАБУ і САП завершили розслідування щодо сина Авакова у «справі про рюкзаки»

Опубліковано в Політика

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у так званій «справі рюкзаків» щодо сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова та екс-заступника голови МВС Сергія Чеботаря. Про це повідомили у НАБУ на запит видання INSIDER.

Як зазначили у НАБУ, тепер матеріали справи передано для ознайомлення підозрюваним та стороні їхнього захисту. Уточнюється, що часових рамок для ознайомлення не передбачено законодавством, проте, у випадку затягування процедури, сторона обвинувачення може звернутися до суду для встановлення граничного терміну.

Нагадаємо, апеляційний суд скасував ухвалу Солом'янського районного суду про арешт майна колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря у «справі рюкзаків».

Як відомо, 31 жовтня 2017 року НАБУ в рамках так званої «справи рюкзаків» повідомило про підозру синові міністра внутрішніх справ України Олександру Авакову, колишньому заступнику голови МВС Сергію Чеботарю і представнику фірми-переможця тендеру з постачання рюкзаків Володимиру Литвину в розтраті 14 млн грн.

Згодом Солом'янський райсуд Києва зобов'язав оператора мобільного зв'язку Lifecell надати доступ НАБУ до інформації про телефонні переговори глави МВС Арсена Авакова у справі про постачання рюкзаків в відомство, фігурантом якої є його син. У постанові зазначено, що, за даними слідства, в 2015 році вибір переможця конкурсу на постачання рюкзаків в МВС України відбувся при особистому втручанні колишнього заступника Авакова.

1 листопада 2017 року суд відпустив Олександра Авакова під особисте зобов'язання, присудивши йому здати закордонні паспотри та носити електронний браслет. Наприкінці грудня електронний браслет було знято, а паспорти Авакову-молодшому повернули.

На початку січня 2018 року стало відомо про винесення першого вироку у цій справі. Першим хто його почув - став Володимир Іванов, який визнав себе винним. Зазначається, що Іванова звинувачували в тому, що він отримав від невідомих осіб завдання підготувати і підробити документи, необхідні для участі ТОВ «Дніпровенд» в переговорній процедурі закупівлі рюкзаків МВС України. Обвинувачений роздрукував зазначені проекти документів і поставив на них підпис від імені директора фірми та також печатку ТОВ «Дніпровенд».

Детальніше ...

НАБУ отримало доступ до даних щодо лотерейного виграшу Ляшка

Опубліковано в Політика

НАБУ отримало доступ до документів і речей «Української національної лотереї» щодо депутата Олега Ляшка. Суми виграшу він задекларував у 2017 році. Відповідне визначення Солом’янського суду міста Києва було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У документі не вказано ім’я парламентарія, який фігурує у виробництві НАБУ, але повідомляється, що він задекларував три виграші в лотерею, і такі дані в декларації вказував саме Ляшко.

«Відповідно до листа підприємства зі 100 % іноземних інвестицій «Українська національна лотерея» протягом жовтня 2017 року виграшів грошових сум у розмірі 283560,00 грн, 134000,00 грн, 153485,00 грн у лотереях, що проводяться Українською Національною Лотереєю (в тому числі в державній тиражній грошовій лотереї тото «Фаворит спорт») не зареєстровано. Таким чином, у ході досудового розслідування підлягає перевірці факт отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище», – йдеться в ухвалі суду.

Джерело: UA.news

Детальніше ...

Представники НАБУ особисто вручили Труханову підозру в аеропорту

Опубліковано в Політика

Міському голові Одеси Геннадію Труханову в аеропорту "Бориспіль" представники Національного антикорупційного бюро України вручили підозру. Цю інформацію підтвердив помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян.

"Ми виконали доручення правоохоронних органів, поінформували ініціаторів, і представники НАБУ вручили йому підозру", - сказав Слободян.

У НАБУ 13 лютого заявили, що детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру міському голові Одеси Геннадію Труханову та трьом посадовцям Одеської міськради

За версією НАБУ, усі ці особи причетні до схеми із завдання збитків місцевому бюджету Одеси - у вересні 2016 року Одеська міськрада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу "Краян", за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка на початку 2016 року сама придбала цей комплекс на аукціоні, організованим ліквідатором держпідприємства, за 11,5 мільйона гривень.
 
Джерело: Укрінформ 
Детальніше ...
Підписатися на цей канал RSS