22 березня у світі відзначається День водних ресурсів

Опубліковано в Життя

Щорічно 22 березня у світі відзначається День водних ресурсів.

Цей Всесвітній день оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році.

У резолюції Генеральної Асамблеї запропоновано державам проводити у цей день заходи, присвячені збереженню та освоєнню водних ресурсів.

За даними UNICEF та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), на даний момент доступ до питної води мають 89% населення Землі. Причому 783 млн як і раніше змушені користуватися забрудненими джерелами. Переважна їх кількість — близько 40% — проживають в Африці південніше Сахари. Це саме той регіон планети, який демонструє найвищі темпи зростання населення.

Минулого року вчені заявили, що біологічні ресурси на Землі скоротилися на 28% від 1970 до 2008 року. Фахівці Всесвітнього фонду дикої природи констатували, що споживання людиною природних ресурсів порівняно із 1966 роком подвоїлося.

Детальніше ...

П'ять вихідних. Коли і скільки днів в Україні будуть святкувати Великдень 2019

Опубліковано в Життя

Великдень - одне з найсвітліших і найочікуваних свят у календарі. Вона завершує тривалий і суворий Великий піст і знаменує прихід справжнього тепла. Великодню радіють всі, не тільки глибоко віруючі люди. Прихід свята означає три вихідних дня, ігри з фарбованими яйцями і традицію збиратися в цей день всією родиною. Великий піст розпочався 11 березня і завершиться 27 квітня.

Великдень цього року, як кажуть в народі, буде пізнім. Згідно з православним календарем він припадає на неділю 28 квітня. Великдень традиційно відзначають три дні. У 2019 році це 27, 28 і 29 квітня.

У Пасхи завжди плаваюча дата і вираховується за місячно-сонячним календарем, саме вона визначає інші плаваючі дати кількох важливих церковних свят. Це Вхід Господній в Єрусалим або Вербна неділя - 21 квітень 2019 року, Вознесіння Господнє - 6 червня 2019 року, Трійця - 16 червня 2019 року.

Великдень 2019: скільки вихідних

Завдяки тому, що 1 травня Україна відзначає День праці, у українців буде в цілих п'ять вихідних поспіль.

Субота 27 квітня - вихідний 
Неділя 28 квітня - вихідний 
Понеділок 29 квітня - вихідний 
Вівторок 30 квітня - вихідний. Робочий день переноситься на суботу, 4 травня 
Середа 1 травня - вихідний

Трохи більше ніж через тиждень після Великодня православні відзначають Батьківський день, він же Радониця, він же Поминальний день, він же Гробки. Цього року Гробки 2019 випадають на 7 травня.

Католики будуть відзначати Великдень в 2019 році на тиждень раніше православних - 21 квітня. Цікаво, що на цей же період припадає свято іудеїв Песах, його дата плаваюча і обчислюється за місячним календарем. Цього року його почнуть відзначати ввечері в п'ятницю 19 квітня, святкування завершуватися до ночі 27 квітня.

Джерело: НВ

Детальніше ...

15 березня - Всесвітній день захисту прав споживачів

Опубліковано в Головне

Щорічно 15 березня відзначають Всесвітній день захисту прав споживачів. Свято з'явилося в календарі у 1983 році.

Чому саме 15 березня? Ця дата не випадкова, адже саме цього дня у 1962 році американський президент Джон Кеннеді прийняв  "Білль про права споживачів". До основних з них належать: право на безпеку, на інформацію, на вибір на захист своєї думки.

До слова, на загальносвітовому рівні права споживачів захищає Міжнародна Організація Споживчих товариств "Consumer International", до якої сьогодні входить понад 200 національних державних, громадських, регіональних організацій. В Україні захистом прав споживачів займається Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.  0 Супер 0 Сміх 0 Жах 0 Ганьба 

 

Детальніше ...

Сьогодні, 11 березня, розпочинається Великий піст

Опубліковано в Життя

У Православних та Греко-католицькій Церквах  цьогоріч Великий піст розпочинається у понеділок, 11 березня. Про це пише РІСУ. 

Великодній піст — час духовної підготовки віруючих до свята Великодня.

Уже перші християни у день єврейської Пасхи розпочали практику поминання мук та смерті Ісуса Христа. Для того, щоб належно провести цей день, вони вирішили проводити його у пості. У первісній Церкві цей 1-3-денний піст вважався не передпасхальним постом, а самою Пасхою.

У ІІ та ІІІ століттях Церква починає звертати велику увагу не лише на сумну подію Христових мук та смерті, але й також на радісний факт Воскресіння Христа. Так виникла практика хресної та воскресної Пасхи. Протиріччя, які виникли згодом, усунув 325 року Нікейський Собор.

У ІІІ ст., як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, передпасхальний піст у деяких Церквах триває уже впродовж тижня: на сьогодні — це Страсний тиждень. Перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст походять з IV ст.

Розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом виникла після введення у XVI ст. григоріанського (нового) стилю, коли на Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи, пов’язану з впровадженим календарем. У східній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, а тому дата Пасхи вираховується від рівнодення за старим стилем, в той час як у західній традиції дата Пасхи вираховується від рівнодення за новим стилем. Іноді випадають роки, коли християни різних Церков святкують Великдень одночасно.

Хоча говоримо про 40-денний Великодній піст, та у Східній Церкві він фактично триває 36 з половиною днів — сім тижнів без субот та неділь, а також Велика субота безпосередньо перед Пасхою та половина ночі перед Пасхою.

Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу. За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через стародавній обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян.

Дотримуватися строгого посту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни — це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах. У Православних вимоги до посту є більш строгими.

У період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості.

Піст для християн повинен стати часом подвигу душі та тіла, належної підготовки до Великодня зокрема. Час посту відображається і в практиці церковної молитви. Питома Літургія Великого посту у Східній Церкві — Літургія напередосвячених дарів — є поєднанням вечірньої зі Святим Причастям, не містить молитов освячення. Звична Літургія відправляється у час Великого Посту лише в суботу та неділю. В усіх богослужіннях під час Великого посту від понеділка до п’ятниці Східна Церква має практику доземних поклонів.

Увесь зміст і ціль Великого Посту чітко висловлює молитва св. Єфрема Сирійського, яку повторюють у Східній Церкві на кожному великопосному богослуженні: «Господи і Владико життя мого, віджени від мене дух лінивства, недбалості, властолюбства та пустослів’я. Даруй мені, недостойному рабові Твоєму, дух чистоти, покори, терпеливості та любові. О, Господи Царю, дозволь мені бачити мої провини та не осуджувати брата мого, бо Ти є благословенний на віки вічні. Амінь».

Детальніше ...

Вихідні в березні: скільки будемо відпочивати

Опубліковано в Головне

Перший місяць весни вже не за горами. Саме час замислитися про відпочинок.

Головне офіційне державне свято першого місяця весни – це Міжнародний жіночий день 8 Березня. Ходять розмови про його скасування та перенесення в статус рядових будніх днів, але на сьогодні це рішення не прийнято.

Таким чином, в цьому році 8 Березня випадає на п’ятницю, тому українці отримають три вихідних дні підряд – з п’ятниці по неділю, 10 березня. Варто відзначити, що 7 березня – передсвятковий день, скорочений на 1 годину.

Джерело

Детальніше ...

Вихідні та свята: скільки відпочиватимуть українці у лютому

Опубліковано в Життя

Для відпочинку в лютому українцям передбачені лише вихідні суботи та неділі. Додаткові святкові та “довгі” вихідні на цей місяць не припадають.

Водночас на лютий припадає одразу п’ять міжнародних свят.

Спершу, 5 лютого, у світі святкуватимуть китайський Новий рік.

14 числа відзначатимуть День закоханих, який, мабуть, є головним святом лютого.

9 лютого своє професійне свято відзначатимуть стоматологи усього світу.

На 17 число припадає День спонтанного прояву доброти, а на 21-ше — Міжнародний день рідної мови.

Детальніше ...

Сьогодні, 24 серпня Україна святкує 27-й День Незалежності

Опубліковано в Головне

День Незалежності України відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України - політико-правового документа, який засвідчував новий статус Української держави.

До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Історія формування української держави має тисячолітню традицію. Її початком є існування Антської держави, державного об'єднання полян Русі, згодом об'єднання Руської держави з центром у Києві. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська і Волинська землі користувалися значною автономією. У XVII столітті на території сучасної України починає формуватися Козацька держава. Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося.

У XVIII столітті український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій - Російської та Австрійської на наступних двісті років.

У XIX - на початку XX століття зароджується і розвивається український національний рух, який привів до Української революції 1917-1921 pоків та відродженням української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР як держава проіснувала недовго. Український народ втратив шанс мати власну державу до кінця ХХ століття.

Після серпневого путчу у Москві, виходячи з тієї небезпеки, яка нависла над Україною та продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави - України. Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторканну територію, на якій діють виключно Конституція і закони України. Вона сама здійснює захист і охорону своєї державності, гарантує всім своїм громадянам права і свободи, виключно сама розпоряджається своїми природними багатствами, самостійно веде свою економіку, має свою валютно-фінансову систему і грошову одиницю, сама проводить міжнародну політику і встановлює рівноправні відносини з сусідами, сама розвиває науку, освіту, культуру. Наприкінці 1991 року Україна з усіх формальних точок зору перетворилася на незалежну державу, яку в цьому статусі в досить короткий термін визнало світове співтовариство. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловилися 90,32% громадян. Схваливши на всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України, народ надав цьому документові реальної сили та започаткував новий етап розвитку історії нашої держави.
Детальніше ...

На День незалежності України Укрзалізниця призначила ретропоїзд

Опубліковано в Життя

На День незалежності України в Києві курсуватиме святковий ретропоїзд №897/898, яким матимуть змогу скористатися всі охочі кияни та гості столиці. Поїзд вирушатиме зі станції Київ-Пасажирський 24 серпня о 13:45, а закінчуватиметься подорож прибуттям на головний вокзал столиці о 16:19.

24 серпня склад поїзда буде представлений чотирма комфортабельними вагонами з місцями для сидіння та вагоном-рестораном. Традиційно святковий поїзд поведе паровоз серії Ер 787-46, 1951 року побудови, на чолі з локомотивною бригадою з депо станції Сновськ, яке засноване в 1873 році та є базовим з обслуговування паровозів в Україні.

Під час подорожі навколо Києва, яка триватиме дві з половиною години, пасажири зможуть помилуватися краєвидами столиці та Дніпром, побачити вантажні й пасажирські станції, локомотивні депо, історичну пам’ятку – будівлю депо Київ-Московський, яке свого часу було основним для вантажних паровозів.

Ціна квитка у вагоні першого класу становить близько 84 грн для дорослих і 32 грн для дітей, у вагоні другого класу – 48 грн для дорослих і 23 грн для дітей. Також ці квитки дають право безкоштовно відвідати музей залізничного транспорту, розташований на станції Київ-Пасажирський.

Детальніше ...
Підписатися на цей канал RSS